Історія органічно пов'язана з
пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. В цьому непересічна культурна
значимість пам'яті. Безпам'ятство — це невдячність перед минулим і
безвідповідальність перед майбутнім. Щоб не помилятися в майбутньому, ми повинні
пам'ятати про свої помилки в минулому.
Вшанувати пам’ять невинних жертв –
це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для
мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати
про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
Саме тому 25 листопада в нашій школі
класним керівником 5-А Остапчук З.В. була проведена виховна година "Голодомор
1932-1933 рр.: Україна пам'ятає" з метою вшанування
пам’яті жертв голодомору, які були спрямовані на донесення до школярів
масштабів жорстокості, з якою винищували український народ, виховання особистої
стурбованості кожного за події тих років. В уяві кожного постали жахливі
картини знущання над українцями: опухлі і змучені від голоду діти, зневірені та
знедолені дорослі, люди похилого віку.
Ця виховна година запам’ятається
усім завдяки тим емоціям суму, жалю і співпереживанням, які вчувалися у кожному
слові і русі однолітків та класного керівника.
Немає коментарів:
Дописати коментар