На знак вшанування пам’яті невинних жертв голодомору, діти запалили свічки, які горіли протягом всього заходу, символізуючи нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів українців. Розпочала годину – реквієм працівник бібліотеки Ольга Василівна Буфан, - «83 роки минуло відтоді, як мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені голодомором. Наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс чималі страждання та смерть. Сьогодні ми зібралися вшанувати пам’ять жертв голодомору…» Ведучі заходу ( Роман Березяк та Ірина Лещинська) ознайомили присутніх з історією виникнення голодомору 1933 року в Україні, чому голодомор є геноцидом, голодомор мовою фактів. Школярами ( Мар’яною Стець, Уляною Смерекою, Валею Давидюк, Наталею Бомбергер, Тетяною Гожельник, Юрієм Нестерович, Андрієм Шевель, Діаною Ільїною) було прочитано понад п'ятнадцять віршів, які висвітлюють тему голодомору. Всі учасники заходу вшанували пам’ять загиблих у 1932 -1933 роках хвилиною мовчання. «… Хай хвилина скорботи увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла і скверни. Нехай з уст наших не зрониться слово зле, неправдиве й вороже, хай помисли і вчинки наші будуть світлими , милосердними - звернулась до присутніх вчитель української мови та літератури Людмила Романівна Жук, - Сьогодні ми перегорнемо з вами сторінки української літератури ,присвяченій цій темі». Людмила Романівна повела розмову про твір «Жовтий князь» В.Барка та «Марія» У.Самчука, автори яких в своїх творах відтворили народну трагедію. Вона також зачитала вірш Зої Когут «Голодомор».Учасники години – реквієм звернулись до всіх присутніх із закликом: «26 листопада – День пам’яті жертв голодомору. Запали свою свічку пам’яті».
Задумаймося на мить про це пекло, що вирувало майже два роки на нашій землі! Помисліть, як осягнути глибину цієї трагедії, коли люди божеволіли, їли власних дітей та батьків, коли трупи лежали просто на вулицях, коли усюди був запах смерті.
Це не кіно і не хвора уява! Це наша з Вами історія! І пам’ятати її наш з Вами святий обов’язок.
Немає коментарів:
Дописати коментар